Понеділок
23.10.2017
05:36
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 68
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Млинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №1

 Музей заснований 2003 р. Експонати музею зібрані учнями, вчителями, колишніми випускниками та громадськістю селища Млинів. Він займає 2 кімнати, спеціально оформлені для музею. На стендах і вітринах містяться експонати кожного відділу. Серед них є досить оригінальні (близько 40). Це свідоцтва про освіту, грамоти, медалі, значки, підручники, альбоми, журнали, різні шкільні речі, документи, фотографії. При музеї працюють екскурсоводи, які проводять як загальні, так і тематичні екскурсії, постійно діючий лекторій, влаштовуються зустрічі з випускниками, діє пересувна виставка. У Книзі відгуків відвідувачі музею залишають свої відгуки. Переважно це випускники нашої школи, котрі дякують зІсторія школи в царський період /1854р - 1920а те, що матеріали музею дозволяють їм перенестись в світлі і щасливі шкільні роки. Наведемо кілька останніх записів:«Дякуємо за те, що зберігаєте чисту і святу пам'ять своєї школи, а з тим і свого краю. Це те, що формує добру порядну людину, своїм серцем прив'язану до рідної землі. Низький уклін Вам за це. Працівники ЦК профспілки працівників освіти і науки України С.В. Куцій, П.А. Свиридова, В.Й. Клименко. 16.06.2006 р.» «Висловлюю подяку адміністративно-навчальному закладу за організацію роботи музею та керівнику музею Логвинюк Ользі Степанівні. Бажаємо творчих пошуків у збереженні традицій, історії рідного краю. Відзначаю високу підготовку учнів-екскурсоводів. Гарної вам праці. Головний спеціаліст управління освіти і науки К.Онищук. 26.04.2007р.»«Дуже вдячні учням екскурсоводам та всьому педагогічному колективу за прекрасну екскурсію, чудовий багатий матеріал, цікаву розповідь. Це все вражає. Бажаємо і надалі творчих успіхів і здоров'я. Вчителі гімназії м. Костопіль. 15.05.2008р.»«Приємно здивовані і вражені шкільним музеєм. Ніколи не думали, що наші школярі здатні на таку корисну та історичну справу. Велика дяка і низький уклін учнівсько-педагогічному колективу школи за їх благородну роботу. Працівники ТРК м. Дубно. 22.09.2008р.»

 

Матеріали дослідницько-пошукової роботи музею

Робота членів гуртка «Пошук» пов’язана з  іменем Героя Радянського Союзу Віктора Миколайовича Безценного, випускника нашої школи 1940 року.

8 травня 2013 року у Млинівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 було відкрито меморіальну дошку, присвячену пам’яті героя. Слід сказати, що про Героя Радянського Союзу Віктора Безценного знали і попередні покоління школярів Млинівської школи №1. Особливо пожвавилася робота в останні два роки, разом з головою районної ради ветеранів Миколою Івановичем Муляром.

Ось, як розповідає про  свої шкільні роки млинівчанка Катерина Павлівна Гарбар, яка навчалась в одному класі з Віктором Безценним: «Час швидкоплинний, здається лише вчора були ми випускниками передвоєнного року – ще по-дитячому збентежені, але вже по-дорослому  серйозні. Серед усіх, звісно, виділявся Вітя Безценний – стрункий красень, душа класу. Не одна дівчина нишком зітхала від чорних брів та густого чуба. Проте, здавалося, він тих зітхань не помічав, бо був по-юнацьки закоханий у красуню класу, струнку дівчину з темним волоссям і карими очима, Марію. Не судилося їм побратись – розлучила війна. Марія Стахівна Бондарук довгий час працювала лікарем-гінекологом у Млинівській лікарні. І коли Віктор, після війни приїхав до неї у Млинів, то вже в неї була сім’я».

Народився Віктор Миколайович Безценний 20 липня 1924 року на Донбасі в Макіївці. У Млинів потрапив з батьками (батько був направлений на керівну роботу). Навчався у Млинівській школі у 1939-1940 роках. У серпні 1942 року був призваний до лав Радянської Армії і направлений на навчання  в Уфимське піхотне училище, яке закінчив у 1943 році. Згодом діюча армія, нелегкі фронтові дороги. Воював у складі 65 армії 3 Білоруського фронту. Був тричі поранений. За форсування Дніпра, проявлені мужність і героїзм удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.

А було це так. В жовтні 1943 року частини 65 армії 3 Білоруського фронту вийшли до Дніпра. На правому березі Дніпра, де укріпились фашисти  були видні будівлі Лоєва. Від південної окраїни міста, вздовж річки - траншеї, вогневі засоби противника.

Рано-вранці залпи «катюш» сповістили про початок артилерійської підготовки. Під її прикриттям батальйон почав переправу. На солдатів посипався вогневий шквал. Але бійці продовжували пробиватись до протилежного берега. І тут взводи лейтенантів Акуционка і Безценного вступили в рукопашний бій з ворогом. На маленькому клаптику берега йшов жорстокий бій. Загинув лейтенант Акуционок, впав на землю відважний мінометник Волков, штиковим ударом поранений Безценний. Становище батальйону ускладнилось ще і тим, що сусідам справа і зліва не вдалось форсувати Дніпро. Атака «захлинулась». І тоді над поріділими рядами бійців заколихалось знамено.

- За Батьківщину! – це піднявся поранений лейтенант Безценний і під градом куль пішов уперед. Батальйон штурмом узяв дніпровські кручі. А після бою санітари понесли на носилках безжиттєве тіло лейтенанта. Це був дев’ятнадцятилітній хлопчина. Після одержання важкого поранення Віктору Миколайовичу Безценному більше півроку прийшлось лікуватись у госпіталях. Там він і дізнався, що Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра, йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В діючу армію Безценному вернутись уже не вдалось. З травня 1944 року до кінця війни він був командиром курсантної кулеметної роти Уфимського піхотного училища, згодом командиром роти окремого стрілкового полку. Старі фронтові рани час від часу давали про себе знати, і в травні 1946 року капітан В.М. Безценний за станом здоров’я був змушений піти в запас.

Довгий час Віктор Миколайович працює адвокатом у місті Макіївці. Саме в цей період життя героя, учні (тоді ще Млинівської СШ №1) вели активну переписку з ним.  З ним листувались учні, де були класними керівниками Дячок Лариса Панасівна, Суглобова Віра Яківна, які зібрали цінний матеріал про життя і подвиг цієї чудової людини. Продовжили цю роботу і члени гуртка «Пошук» (керівник Логвинюк О.С.). Матеріали про героя поміщені у шкільному музеї та історичному нарисі про Млинівську ЗОШ №1.

Ось, що він писав в одному з своїх листів: «Дорогі діти. Сердечно вдячний усім за поздоровлення з великим свято Перемоги над фашизмом. Це ви здорово придумали, що відправили вітання солдатським трикутником. Саме такі трикутники доставляли солдатам радість, зігрівали солдатське серце в період війни. Хочу побажати вам багато хорошого. Так, як усе життя був людиною ділових і конкретних побажань, хочу звернутись до молоді: не кожен може стати героєм, але справжньою людиною може бути кожен. Бережіть честь змолоду! Пам’ятайте цю народу мудрість і будьте щасливі. Герой радянського Союзу Віктор Безценний. 1975р, травень».

Через рік у грудні 1976 року він помер і похований у рідному місті Макіївці. До речі там є алея Героїв, де на меморіальному обеліску викарбувані імені 64 героїв Радянського Союзу, котрі жили і працювали в місті. Віктор Миколайович Безценний – шостий у списку. Одна з вулиць міста Макіївка названа його іменем. Тут неподалік його могила, могила дружини та сина.

8 травня 2013 року на  приміщенні школи Віктор Безценний (Млинівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1) було встановлено меморіальну дошку. Хвилюючим був виступ на урочистості голови районної організації ветеранів М.І. Муляра, теж колишнього випускника школи. Адже саме з його ініціативи було встановлено меморіальну дошку. А цьому передувала клопітка пошукова робота. Миколі Івановичу вдалось відшукати сліди героя на його батьківщині.

У своєму виступі Микола Іванович Муляр подякував представникам місцевої влади, політичних сил і громадськості, школярам, котрі посприяли в увіковіченні пам’яті Героя. Слова щирої вдячності прозвучали і на адресу спонсорів – керівництва ПП «Агро–Експрес-Серівс», місцевого умільця Богдана Зайди.

Ветеран передав також шкільному музею фотознімки, літературу, де йдеться  про бойовий та трудовий шлях Віктора Миколайовича Безценного, зачитав привітання зі святом Перемоги, що надійшло до нас  з Макіївки.

Урочистий момент відкриття. Настоятель Свято-Михайлівського храму Млинова Отець Тарасій освятив меморіальну дошку. До неї лягають квіти – символ пам’яті вдячних поколінь. Ось так знову повернувся до школи її колишній випускник. Прийшов, щоб залишитись тут навіки.

Гуртківці гуртка «Пошук» провели в усіх класах розповіді про Героя, оформили експозицію «Безсмертний подвиг».